Шановні дорослі!

Сучасний загальноосвітній навчальний заклад – це тісна співпраця педагогічного, учнівського колективів та батьківської громадськості. Кожен з цих колективів чи об’єднань дорослих, дітей має право на самоврядування, самостійне вирішення своїх питань, задоволення потреб та інтересів в освітньому процесі. Сьогодні декілька слів саме про учнівське самоврядування в школі. Це поняття багатогранне. Перш за все - це право учнів колективно вирішувати питання організації освітнього процесу в школі, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у процесах демократичного врядування школою у межах повноважень, визначених чинним Законами України “Про освіту” (2017), “Про повну загальну середню освіту” (2020) та установчими документами закладу освіти. Це спосіб життєдіяльності колективу, який дає можливість кожному відчути себе і керівником, і виконавцем, який (при правильному педагогічному підході) виховує толерантність у членів колективу, відчуття господаря свого навчального закладу. Щоб діти не були пасивними, щоб їм було цікаво, дорослим важливо створювати можливості реальної участі самоврядування в школі та громаді, дозволяти помилятися без страху бути покараними.

Кожен заклад освіти самостійно визначає структуру органів учнівського самоврядування. У Валявському ЗЗСО І-ІІІ ступенів діє учнівське творче об’єднання «Козацька Родина». Велика Козацька Рада – це вищий орган учнівського самоврядування, який очолює Кошовий отаман. Положення про учнівське творче об’єднання – це головний документ учнівського самоврядування . Кожен колектив обирає свій шлях до самоврядування, його не можна просто скопіювати, перенести до себе схему іншого навчального закладу, що ефективно працює. Його можна тільки виплекати самостійно, пристосувати до умов власного навчального закладу, потреб та бажань колективу, рівня його розвитку та можливостей. Ми, дорослі, маємо довіряти дітям, мотивувати їх, ставитися до учнів як партнерів, дозволяти їм ризикувати, використовувати нестандартні підходи, рішення, кожним своїм кроком, словом, інтонацією, порадою, справою виявляти дітям своє доброзичливе ставлення до їх діяльності, вірити в них. Війна змінила наше життя, змінила нас. Крокуючи у доросле життя, дітям необхідно вже зараз набратися певного досвіду, знань, навичок, аби потім легше було знайти і зайняти своє омріяне місце в ньому. Молоді люди повинні відчувати себе поєднаними із суспільством та мати підтримку від педагогів, батьків, окремих людей, громади і тд. Молодь має бути впевненою в тому, що її не залишать без підтримки та що вона матиме куди звернутися за підтримкою. Важливо, щоб учні змогли дати відповідь на питання «Якою людиною я хочу стати? Яке життя я хочу прожити? Яким громадянином хочу бути?». Ми спільно можемо готувати наших учнів та готуватися самим до того, щоб відбудовувати нашу країну, розвивати громадянські компетентності нового покоління та разом думати про те, в якому новому суспільстві ми хочемо жити.